Львівську мистецтвознавчу школу кін. ХІХ- ХХ ст. можна назвати справді визначальною для розвитку цієї дисципліни в загальноукраїнському контексті. Варто згадати постаті початку ХХ ст.: І. Свєнціцького, М. Голубця, В. Залозецького, їх послідовників — В. Свєнціцьку, П. Жолтовського, В. Овсійчука, не можна оминути й представників польського середовища М. Гембаровича, Т. Маньковського. Леонардо да Вінчі “Таємна вечеря”…

Користаючи із праць попередників, не завжди повною мірою оцінюємо їх науковий доробок, а надто — не до кінця усвідомлюємо їх місце в ширшому науковому контексті. Досить непомітно для мистецтвознавчого загалу Львова 2013-2014 р. минуло кілька важливих дат1: 120 років від заснування кафедри історії мистецтва у Львівському університеті (1893 р.) та 120-та річниця від дня народження відомого львівського мистецтвознавця польського походження Мечислава Гембаровича2.