В Ужгороді зосереджені три унікальні художні музеї — ім. Йосипа Бокшая, Федора Манайла та Андрія Коцки. Вони не можуть похвалитися унікальними роботами “старих майстрів” чи контемпорарі, але любителям живопису все ж варто сюди приїхати за колоритними творами мистецької школи, яка увібрала краще з європейської та місцевої народної культури.
Зачарований архітектурою та атмосферою давніх українських храмів Польщі молодий польський журналіст, письменник та мандрівник Пйотр Дурак створив серію фотографій залишених і забутих греко-католицьких церков Підкарпаття та Люблінщини. Пропонуємо нашим читачам інтерв’ю з автором, фото храмів та експертний коментар фахівця з історії дерев’яних церков України.
Ще донедавна Він жив поміж нас, тихими кроками міряв львівську бруківку… І мало хто знав, що цей мовчазний львівський художник ховає в собі неймовірно великий світ “інших” цінностей, відмінних від загалу: світ чистих ілюзій, омріяних образів, навіяних зі степового дитинства снів.
Один із перших збережених образів Різдва Христового в українському мистецтві ми можемо знайти на полях пергаменту Київського псалтиря датованого ще 1397 роком. Невідомий автор (-и) органічно доповнив текст 301-ю ілюстрацією, які відповідають змісту манускрипта. Постаті святих настільки малі по відношенню до букв, що здаються іграшковими. А щоб малюнки не нагадували копії з монументального живопису чи…
Наприкінці 50-х років ХХ ст. історик мистецтва Ігор Голомшток (1929 р.), який працював гідом у Державному музеї образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна в Москві, несподівано з’ясував, що радянська молодь не могла відрізнити твори митців Третього рейху від робіт художників сталінського періоду. Подальші дослідження мистецтва фашистської Італії, СРСР, нацистської Німеччини та КНР привели його до висновку, що варто говорити не про “мистецтво часів тоталітарного режиму”, а “тоталітарне мистецтво” як окремий культурний феномен з власними ідеологією, естетикою та стилями, що має універсальні механізми.