Розповідають, що найвищий компартійний бос Чехословаччини Густав Гусак у серпні 1968 року, з вдячністю вітаючи військо так званого мирного Варшавського пакту і з наміром повчити свій народ розуму, проголосив, що в тому, що сталося, винен Франц Кафка: “все почалось з Франца Кафки, а закінчилось контрреволюцією”. П.Громницький. "Старонаместська площа в Празі". Картон, олія, Прага, 1971 р. Від часу, коли Кафка у чехів уже контрреволюцією не займається, минуло багато часу, а згадалась ця історія тому, що й нині, два десятиліття після “оксамитної революції” в Чехословаччині імператив Кафкового світу з його нагальною потребою пошуку “чистої ідеї”, ідентичності в житті й мистецтві не згубився. Як і для більшості посткомуністичних краї центральної й Східної Європи, так само і два останніх десятиліття в Чехії можна характеризувати, як спробу наздогнати змарнований час,...