Косів Р. Українські хоругви. – Київ: Оранта, 2009. – 372 с
В українському мистецтвознавстві доволі рідко з’являються фахові, ґрунтовні монографії, а особливо ті, що стосуються давньоукраїнського мистецтва. Без сумніву, такою є праця «Українські хоругви». Ця книга є першим фундаментальним дослідженням українських хоругв – цінних культурно-мистецьких пам’яток, що впродовж віків служили українцям символами свободи й віри.
Авторка ретельно простежує їх витоки й розвиток від перших відзнак Давнього Єгипту та Малої Азії, зафіксованих у писемних та ілюстративних джерелах, до візантійських та західноєвропейських знамен. Окремо розглянуто розвиток українських хоругв до початку XVII ст. За відсутності самих артефактів дослідниця опирається на іконографічні й документальні джерела та аналоги з інших східноєвропейських країн.
За поодинокими винятками, найдавніші українські зразки походять з XVII ст. Цим творам і присвячена основна частина книги. Дослідниця поділяє українські пам’ятки XVII-початку XХ ст. на міські й військові, цехові, поховальні та церковні, ретельно простежуючи їх розвиток. Однак, найдетальніше висвітлено церковні хоругви. Окремими розділами представлено їх іконографію та художні особливості.
Друга частини книги – це каталог збірки хоругов XVI-початку XX ст. у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького. Тут представлено сімдесят три пам’ятки, з детальною інформацією про кожну з них, особливо важливими є атрибуція творів та опрацювання іконографії.
Безумовно, сприяє цінності праці ретельний географічний покажчик та вичерпна бібліографія, а також мистецьке оформлення книги.
Роман Зілінко,
науковий співробітник НМЛ, Львів
