Від експресіонізму до постмодернізму… Добірка картин мисткині-українки відкриває півстолітній творчий шлях від запальної містерії кольорів до медитацій навколо значень, здавалось би, зрозумілих нам предметів. Першу ретроспективу канадської художниці Христини Кудрик в Україні представив Національнальний музей ім. А. Шептицького у Львові.
Христина Кудрик на відкритті персональної виставки у Національному музеї у Львові
“Мистецтво є відображенням його творця”, вважає Христина Кудрик. В її творах багато любові до України: історичні персоналії виліплені живописом, чи рефлексії на тему українських піонерів Канади засобами фотографії. На відкриття своєї першої ретроспективної виставки мисткиня приїхала з родиною — чоловіком, донькою та двома внуками. “Хотілось би, щоб така художниця, як Ви, пані Христино, жила і працювала тут у Львові”, – вітав мисткиню директор Національного музею Ігор Кожан.
Христина Кудрик, “Спадщина №3 (“Наше коріння”), 2011 р. Полотно, мішана техніка”
Професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців зазначив, що “у динаміці свого творчого розвитку Христина Кудрик органічно увібрала ідеї та концепції мистецтва української діаспори Північної Америки”, хоча, важко робити загальні висновки через певну фрагментарність експозиції, адже у художниці чималий доробок.
Творча манера
Ранні картини Христини Кудрик – це експресіоністичні краєвиди: “Карккассон”, “Торонто”, “Марокко”, “Іспанський мотив”. З середини 1960-х років мисткиня з Торонто активно експонує свої твори. У 1970-х роках вона створює килимово-декоративні композиції “Давні легенди”, “Квіти сонця”, “Червоне золото”, “Давні символи”. Барвисте плетиво українських орнаментів побачило світ у роботах “Полтавка” та “Три царі”.
“У її творах можна знайти парафрази робіт Мирона Левицького – видатного українського графіка попередньої генерації, який працював у Торонто”, – каже Роман Яців. Мирон Левицький увібрав стилістику арт-деко, дещо трансформувавши її. У ранніх працях Христини Кудрик вгадується подібна мова стилістичного та композиційного мислення, зокрема у роботах “Князь Ігор” та “Княгиня Ольга”. Ці картини привертають увагу своїм декоративним строєм та насиченими темними тонами.
Мисткиня має чимало розробок в дусі абстрактного мистецтва, які були властиві до певної міри Миколі Бідняку та деяким художникам чикагської групи, які працювали більш вільно, експериментуючи з формою. Це, зокрема, Юрій Соловій, Костянтин Мілонадіс, Михайло Дзиндра та Рональд Костенюк. Серія “Солярні звуки” як найкраще вписується у цей контекст, зокрема в експозиції можна побачити роботу “Дажбог”. У зображенні божества сонця та вогню барви палають всіма відтінками червоного… Пластичність, символічна глибинність, колірна вишуканість, тяжіння до чистих абстрактних форм та своєрідна композиційна музичність – характерні риси цієї серії. Лаконізм мови лінії та кольору знайшли своє продовження у серії “Звукові враження”, яка з’явилася у 1980-х роках.
Слово має Роман Яців, професор, проректор Львівської національної академії мистецтв
Одне з останніх напрацювань Христини Кудрик – серія “Медитації” – це прості геометричні конфігурації, зображення ритму і динаміки життя. У цих творах, об’єднаних з допомогою облямівок із цитат та повторів простих форм, вчуваються віяння постмодерного мистецтва, зокрема поп-арту Енді Ворхола. За цими творами стоїть глибока й ерудована особистість художниці, яка шукає грмонії та додаткового сенсу у предметах досить багатих на мистецькі конотації. Відома канадська мистецтвознавець Марія Охримович назвала творчість мисткині “абстрактною лірикою”, до цього залишається лише додати: пронизаною гарячими відтінками її доброї вдачі.
Про художницю
Христина Кудрик народилася у 1940 році в родині відомого адвоката Стефана Яреми Навроцького з Перемишля. Її батько воював у легіоні Українських Січових Стрільців та Українській Галицькій Армії. Після ІІ Світової війни родина емігрувала до Канади. Навчалася в університеті Манітоби (бакалавр образотворчого мистецтва (B.F.A.) за фахом живопис), Торонто (бакалавр освіти (B.Ed.), а також вивчала фотографію в Ріерсонському політехнічному інституті Торонто. Працювала графіком-дизайнером в мистецькій студії “Бомак”, а з 1964 року — освітянкою. Донедавна викладала рисунок, живопис та фотографію в Центрі Мистецтв центральної технічної школи Торонто, де перебувала на посаді заступника директора мистецького відділу.
Експонує свої твори з 1963 року. Окрім численних групових, провела сім персональних виставок, одна з останніх, під назвою “Медитації”, відбулася 2001 року в “Illuminary Gallery” в Торонто. Христина Кудрик працює у галузі графіки, скульптури і фотографії. Полотна мисткині прикрашають приватні та музейні колекції Північної Америки, Німеччини та України. Композиція “Поза контекстом №3” стала надбанням Національного художнього музею України (Київ). Ретроспективна виставка мисткині у Національному музеї у Львові тривала з 3 по 31 серпня.
Богдан Ворон
