Слава до того непримітної української групи “ТІК” почалася з пісні про “Оленів”. Жанрово — це абсолютний пісенний кітч, головним символом-рефреном в якому виступає інший кітч — старий килимок на стіні із зображенням “дивних створінь”, тих самих “оленів”. Нібито кітчу тут забагато, але він є дійсно укоріненим у нашій свідомості, стирчить з наших мізків, як у пісеньці “ТІКу”. Це і з мого дитинства, коли у наших сусідів висів килимок із зображенням “Трьох багатирів”, який здавався казковим та незвичним.
Оця дитячість, безпосередність, яскравість є кращим і вічним зерням народного мистецтва. Звісно, наукова класифікація вимагає строгого розподілу “зерна та полови”: наїв, кітч, примітивізм — різні дефініції. Однак, спільним в них є, мабуть, бажання краси.
Справжня краса завжди йшла від природи, а в межах культури — від фольклору. Вірш, пісня, малюнок перетиналися і “мікшувалися” на території фольку, відбираючи найбільш сталі образи, сюжети, теми. Тема “малої батьківщини”: національний пейзаж (млинки, ставки, садки), рослинний світ, хатки-мазанки. Тема юнацького кохання: дівчата, хлопці (козаки), залицяння (сюжети “у колодязя”, “мати з качалкою”). Тема шлюбу, подружнього життя: наречена, родинні сюжети. Історична тема: Мамаї, гайдамаки. Сакральна тема: найбільш поширені “селянські” святі.
Цей первинний фольклорний світ ніколи не існував окремо від світу великого, взаємодіяв з ним, збагачував (особливо поетичне слово), але, й видозмінювався сам, розмивався. Впливи “панського” та “міщанського” світів на “селянський” породжували кітч. Правда, у ньому залишалося багато від наїву, той особливий присмак свого, домашнього, як ті лубочні килимки на стінах.
Колекція Юрія Дерев’янка, зібрана на Слобожанщині, у цьому плані показова. У ній “міщанський” контент переважує “селянський”, оскільки більшість робіт (окрім сакральних) належить до ХХ століття з його масовою урбанізацією. Ці “народні картини” нової епохи, як видається, на відміну від примітивізму ще не привернули широкої уваги збирачів та музеїв, однак третє тисячоліття виставило нову межу, зробивши майже все за цією межею — раритетним, а отже й колекційним.
Віршовані рядки, які супроводжують візуальні образи, також представляють різноманітний літературний спектр, пов’язаний з фольклором: “жорстокий романс”, літературні обробки народної поезії, кітч. Ці пласти культури очікують на дослідників і поціновувачів.
Андрій Корнєв, культуролог
