Ми зібрали для Вас визначні пам’ятні дати цього року з історії мистецтва: Леонардо да Вінчі, Рембрандт, Брейгель, Курбе, а також Прадо, Баугауз. Не оминули й важливі сторінки в українському мистецтві.
1. 500 років з дня смерті Леонардо да Вінчі
Італія та світ вшановує пам’ять великого генія, який помер 2 травня 1519 р. У Турині в Musei Reali (Королівський палац) виставка «Леонардо да Вінчі. Проектуючи майбутнє» триватиме з 15 квітня по 14 липня. Тут представлено понад 50 його рисунків, які показують наукові та мистецькі досліди майстра. Найбільшою принадою виставки стане «Портрет літнього чоловіка», який вважають автопортретом Леонардо да Вінчі. Палаццо Строцці у Флоренції представить полотна його вчителя Андреа дель Верроккйо з 8 березня по 14 липня. Найбільша увага буде прикута до Мілану, що його митець називав своїм домом впродовж 20 років. З 16 травня по 18 серпня у замку Сфорца можна буде помилуватися одним із шедеврів Леонардо – відреставрованим розписом склепінчастої стелі Сала-делле-Ассе вибагливими рослинними мотивами.
У Мілані також відбудуться чотири виставки в Амброзіанській бібліотеці, які дозволять оглянути безцінну роботу Леонардо – «Атлантичний кодекс», найбільший набір малюнків і творів Леонардо. Манускрипт складається з 1119 сторінок, датований 1478-1519 рр., у ньому є креслення і нотатки на різноманітні теми: математика, зброя, аеродинаміка, музичні інструменти, ботаніка тощо. Складений іншим митцем, скульптором Помпео Леоні, з різних аркушів, які той зміг придбати.
Також виставкові проекти проходитимуть у Флоренції з квітня. У Музео Леонардіано у Вінчі, неподалік Флоренції, відбудеться виставка про формування генія Леонардо з 15 квітня по червень. Тут, у музеї на малій батьківщині Леонардо, своя культурна програма. У музеї представлені відтворені моделі будівельної техніки, годинників, військових машин спроектованих Леонардо, його досліджень з анатомії тощо.
Восени 2019 року Лувр замахнеться на те, аби зібрати максимум з усіх приписуваних Леонардо да Вінчі живописних творів. Наразі французький музей володіє п’ятьма, але спробує привезти якомога більше з 14-17, які, як вважають, створені митцем. Крім того, на виставці буде багато рисунків, а також незначна, але значуща колекція картин і скульптур сучасників да Вінчі для занурення у часи життя генія. Проте, як недавно стало відомо, трьох видатних полотен у Луврі точно не буде. Директор галереї Уффіці у Флоренції Ейке Шмідт заявив журналістам, що три картини Леонардо з цього музею – Благовіщення (1472), Поклоніння волхвів (1482) і Хрещення Христа (1475) не віддадуть – уряд Італії вирішив відмовити французам. Люсія Боргонзоні, заступник міністра культури Італії, заявила, що «надання Лувру всіх цих картин означає поставити Італію на маргінес великої культурної події». Велика Британія також відзначає пам’ятну дату одночасними виставками в 12 містах (1 лютого-6 травня).
Леонардо да Вінчі називають втіленням гуманістичного ідеалу людини часів Ренесансу, чиї сфери інтересів включали винахідництво, живопис, рисунок, скульптуру, архітектуру, науку, музику, математику, інженерію, літературу, анатомію, геологію, астрономію, ботаніку, історію та картографію. Йому приписують винаходи парашута, танка та багатьох інших речей.
2. 450 років після Брейгеля
9 вересня 1569 року нестало фламандського майстра Пітера Брейгеля Старшого. Королівський музей красних мистецтв Бельгії разом із технологічною корпорацією Google запустили мультимедійний проект «Брейгель. Небачені шедеври». Цей проект пропонує глядачеві можливість поринути у творчість Брейгеля, заглибившись в деталі кожної картини паралельно отримавши експертні пояснення до робіт. Організатори обіцяють, що занурившись у світ художника, глядач виявить несподівані елементи в роботах Брейгеля, які становлять вершину ремесла фламандського майстра. Віртуальна виставка доступна на інтерактивних екранах Королівського музею і на платформі Google Cultural Institute.
З 15 жовтня Королівська бібліотека Бельгії буде демонструвати свою повну колекцію друкованих творів митця на виставці під назвою «Світ Брейгеля в чорно-білому». У середині XVI століття Фландрія стала міжнародним центром виробництва та торгівлі гравюрами. Брейгель та його видавець, Ієронім Кок, відігравали у цій сфері ключову роль – майстерність і підприємливі навички цих двох видатних осіб у фокусі виставки.
В музеї Маєра ван дер Берга в Антверпені відвідувачі зможуть побачити нещодавно відреставровану картину «Божевільна Грета» (1562) .
У музеї під відкритим небом Бокрейк у Генку з 6 квітня 2019 р. відбуватиметься тимчасова виставка «Брейгельекспо», яка занурить відвідувача у світ часів фламандського майстра. Також відбуватимуться покази шоу «Браво Брейгель» (з 11 липня по 1 вересня).
3. 350 років з дня смерті Рембрандта
Голландський живописець, графік та ілюстратор Рембрандт Гарменсзон ван Рейн – один з найбільш універсальних і плідних художників в історії мистецтва, автор серії «Автопортрети, міфічні та біблійні сцени» помер 4 жовтня 1669 року. У Нідерландах розпочалась річна програма заходів присвячених Рембрандту та голландському золотому віку, яка охоплює дев’ять міст.
Державний музей (Рейксмузей) в Амстердамі з 15 лютого по 10 червня покаже усі свої полотна Рембрандта, а це 22 картини, 60 рисунків та 300 гравюр – найбільша колекція робіт митця, яку коли-небудь експонували одночасно. Восени Рейксмузей покаже спільну виставку двох генії живопису XVII ст. Рембрандта та Веласкеса. Організатори сподіваються показати діалог та взаємозв’язки шкіл живопису півночі та півдня Європи. Окрім двох митців, чиї твори знаходитимуться поруч, заекспонують Мурільйо, Вермеєра, Сурбарана, Хальса та Ріберу.
Також у будинку-музеї Рембрандта відбудеться три виставки. Перша під назвою «Соціальні зв’язки Рембрандта» розпочалась 1 лютого і триватиме до 19 травня, вона досліджуватиме його сім’ю, друзів та ділові контакти. Родзинкою стане експонування портрета його 19-річного сина Тита (1660 р.) з Музею мистецтв Балтімора, вперше в Європі. Виставка «Натхнені Рембрандтом» розпочнеться 7 червня і буде відкрита до 1 вересня, на ній глядач зможе насолодитися творами Сегерса, Дега, Пікассо та низкою інших.
Міський архів Амстердама до 7 квітня розповідає про особисте життя Рембрандта через експозицію оригінальних документів 17 століття у рамках виставки «Приватний світ Рембрандта – історії любові, грошей і мистецтва». Міський архів зберіг чимало унікальних документів про сім’ю митця, його повсякдення, клієнтів та фінансові труднощі.
У музеї «Фріс», Леуварден, Фрісляндія, відбудеться виставка присвячена дружині Саскії. Відвідувачі дізнаються про зовнішній бік та закулісся шлюбу вищого класу у XVII столітті. Від казкових весіль до підводних каменів подружнього життя: дитяча смертність та перелюб. Шлюбні портрети, інтимні начерки та особисті речі розповідатимуть про любов і страждання в часи голландського «Золотого віку».
Гаазький «Мауріцгейс» експонує 18 картин, які приписують Рембрандту, до 15 вересня. Міський музей «Лакенхал» у Лейдені покаже найбільш ранню відому роботу художника «Продавець окулярів» (1624 р.) в рамках виставки «Рембрандт та Золотий вік» (20 червня – 3 жовтня).
4. 200 років з дня народження Густава Курбе
Пам’ятну дату відзначає містечко Орнан, де народився видатний художник. Тут знаходяться Музей Курбе та його майстеня. З 15 лютого по 29 квітня відбудеться виставка графіки митця. До експозиції входить сорок маловідомих рисунків з колекції Еміля Шамбона з Женеви. Також на резиденцію в Орнан у березні прибуде китайсько-французький художник Ян Пей-Мінг, відомий своїми великоформатними портретами знаменитостей, які нагадують техніку гризайль та виконані широкими мазками. У червні-вересні відбудеться його виставка за результатами резиденції.
5. 200 років галереї Прадо
Національний музей Прадо відчинив свої двері для відвідувачів 19 листопада 1819-го року. Своє двохсотріччя він відзначить серією спеціальних виставок. Почне цю серію проект «Музей Прадо 1819-2019. Місце пам’яті» про історію та становлення музею, політику у сфері збереження спадщини, будуть показані шедеври Ель Греко, Мурільйо. Проект триватиме до 10 березня.
Також відбудуться персональні виставки Бартоломе Бермехо, Веласкеса, Джакометті та інших. Прадо також робить «Тур по Іспанії» – у вибрані музеї в країні буде передано на місяць деякі важливі для історії мистецтва Іспанії твори.
6. 100 років Баугаузу
У Німеччині відзначають сторіччя заснування Вальтером Гропіусом новаторської школи будівництва та дизайну. Баугауз засновано у 1919 р. у Веймарі, з 1925-го знаходився у Дессау, а в 1933 – проіснував кілька місяців у Берліні, доки школу не закрили нацисти. В рамках відзначення пам’ятної дати відреставрували низку будівель створених представниками школи, відбуватимуться вистави, балет, інсталяцій з допомогою віртуальної реальності. Програма заходів опублікована на сайті bauhaus100.com.
Варто зазначити, що протягом року у Німеччині відкриють аж два нові музеї Баугаузу: у Веймарі 6 квітня, а у вересні у Дессау. Кожна інституція проведе велику виставку.
Музей у Веймарі коштував 23 млн євро. Архітектор Хейке Ханада спроектував мінімалістичний куб з виставковим простором площею 2 тис. кв. м. Музей матиме п’ять рівнів і стане домом для колекції з понад тисячею предметів з найстарішої у світі колекції Баугаузу. Вона включає знаменитий чайник Маріанни Брандт, крісла Марселя Бройера, картини Пауля Клеє та Ліонеля Фейнінгера, а також меблі Міса ван дер Рое.
Новий Музей Баугауз у міському парку в Дессау також вже завершений – це потужна споруда з металоконструкцій покрита склом, збудована компанією з Барселони Addenda Architects вартістю 28 млн євро.
За підтримки Уповноваженого федерального уряду з питань культури та ЗМІ створено онлайн ресурс «Великий тур модернізмом», який пропонує відвідати десятки об’єктів пов’язаних з «Баугаузом» і розвитком модернізму в архітектурі за останні 100 років. Поліграфічний вимір школи представить Музей Гутенберга в Майнці, а на NRW-Forum у Дюссельдорфі покажуть вплив Баугаузу на модерну фотографію.
7. 150 років з дня народження Івана Труша
З нагоди ювілею, до 24 лютого Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького підготував проект «Відомий і невідомий Труш», який можна оглянути у двох будівлях музею (вул. Драгманова, 42 і пр. Свободи, 20). Виставковий проект поділено на три розділи: «Ретроспектива», «З мандрів», «Постаті». Вони охоплюють 330 робіт живописця з різних музеїв та приватних колекцій. Якщо ви не потрапили на виставку, читайте про виставку від куратора проекту на нашому сайті.
Іван Труш – основоположник реалістичного напряму в західноукраїнському живописі, мистецтвознавець, літературно-художній критик. Після навчання у Кракові постійно проживав у Львові, підтримував дружні стосунки зі Стефаником та Франком, співпрацював із НТШ. 1898 очолив перше об’єднання художників Галичини — Товариство для розвою руської штуки, 1904 разом із М.Грушевським заснував Товариство прихильників української літератури, науки і штуки, а разом із С.Людкевичем 1905 видав перший у Східній Галичині український мистецтвознавчий щомісячник “Артистичний вісник”. У ранніх роботах І. Труша помітний вплив імпресіонізму, згодом став визнаним майстром реалізму, психологічного портрету та ліричного пейзажу.
8. 140 років від дня народження Малевича
21-24 лютого у Києві відбудеться міжнародний форум з нагоди 140-річчя Казимира Малевича. У програмі форуму заходи, розраховані на професійну аудиторію: доповіді, дискусії та круглі столи, а також події для відвідувачів: ознайомчі лекції та покази, концерти, спектаклі та тематичні екскурсії. На форумі презентують збірник матеріалів «Казимир Малевич: київський аспект». Серед учасників: Крістіна Лоддер (Президентка Фонду Малевича, Великобританія), Мирослава Мудрак, Олег Ільницький, Жан-Клод Маркаде, Шенг Шейєн (Директор Фонду Харджиєва-Шагі, Нідерланди), Метью Стівенсон (Фонд Архипенка, Лондон) та інші. Форум розмістився у Центрі сучасного мистецтва M17 на вул. Антоновича в Києві.
До 6 квітня у «M17» спільно з НХМУ, Мистецьким Арсеналом та іншими буде тривати виставковий проект «Авангард: у пошуках четвертого виміру». У ньому представлені роботи художників-авангардистів з музейних та приватних колекцій, зокрема Богомазова, Єрмилова, Екстер, Бурлюка, Петрицького, Косарева, Родченка. Додатково організатори передбачили аудіовізуальне шоу від команди Front Pictures, яке оживило найяскравіші приклади світового авангарду.
21 лютого, під час форуму, відбудеться прем’єра фільму «Малевич» – це документальний повнометражний фільм, який створили у копродукції України та Італії режисер Володимир Луцький, а також Ігор Малахов. У фокусі стрічки маловивчена українська частина творчості митця. Головна мета творців полягала у дослідженні українського походження художника. Автори фільму стверджують, що під час зйомок було встановлено точне місце народження Казимира Малевича у Києві.
9. 100 років з дня смерті Олександра Мурашка
14 червня 1919 року пострілом у потилицю біля свого будинку на Лук’янівці у Києві був убитий один з найвидатніших українських живописців, співзасновник Української державної академії мистецтв Олександр Олександрович Мурашко. Твори митця викликали захоплення на виставках у Римі, Берліні, Відні, Амстердамі. Його картина «Карусель» отримала Золоту медаль на виставці в Мюнхені (1909). У 1913 році він відкрив свою художню школу на горішньому поверсі будинку Гінзбурга – хмарчосі дореволюційного Києва, на місці якого нині знаходиться готель «Україна» на Майдані Незалежності.
О. Мурашко навчався у майстерні І. Рєпіна, а також у європейських столицях. У Парижі він захопився творчістю імпресіоністів, відійшов від академічних принципів та став розкутішим у манері. Художнику були підвладні всі жанри живопису. Він створив низку великоформатних тематичних полотен, жанрових картин, а також портретів, які вирізняються досконалою передачею психологічних рис портретованих.
У червні 2018 року НХМУ провів спеціальну екскурсію до сторіччя загибелі митця, а що відбуватиметься цьогоріч – поки невідомо. Вже десяток років громада Києва вимагає від КМДА відреставрувати садибу сім’ї Мурашків у самісінькому центрі Києва, між Майданом Незалежності та Софією Київською. Одні бачать у будівлі кін. ХІХ – поч. ХХ ст. арт-простір для художників, а в НХМУ пропонують облаштувати там лекторії для освітніх заходів музею. Через 100 років після смерті великого митця, чи вдасться вдихнути життя у садибу його сім’ї, у якій зароджувався великий геній українського живопису?
10. 90 років від дня народження Алли Горської
Минулоріч Верховна Рада прийняла постанову про відзначення пам’ятних дат та ювілеїв у 2019 році, серед важливих дат та імен – вшанування пам’яті Алли Горської – художниці, учасниці правозахисного руху. Отож депутати постановили 18 вересня урочисто відзначити на державному рівні 90-річчя з дня народження Алли Горської (1929-1970), загибель якої вважають влаштованою радянськими спецслужбами. Проте серед запланованих подій, присвячених Аллі Горській, ми знайшли поки що лише виставку «Жіночий вимір: Алла Горська», яку готуватиме Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.
Наразі найважливіше зберегти спадщину мисткині. Частину її творів ще в роки СРСР знищило КДБ, зокрема, вітраж у холі Київського університету імені Шевченка. А інша частина монументальної спадщини знаходиться на непідконтрольних українському уряду теренах Донбасу. Це мозаїки площею 200 кв. м. на школі №5 у Донецьку, які вона творила у співавторстві з Григорієм Синицею, Галиною Зубченко, Віктором Зарецьким та іншими. У 2012 році мозаїки внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, однак ще тоді грошей на реставрацію влада не хотіла видавати.
Монументальне панно «Прапор Перемоги» або «Естафета» знаходиться у центральній залі «Слави» музею Молодої Гвардії у Краснодоні (Сорокине, Луганська обл.) 1969 р.
У 2017 р. Ресторан «Mill Hub» (колишній «Вітряк») у Києві завісив новим логотипом унікальне мозаїчне панно «Вітер», створене в 1967 р. Горською у співавторстві з Б. Плаксієм та В. Зарецьким. Тоді власники ресторану дослухались до протестів громади і заново відкрили цей витвір.
Твори А. Горської та її чоловіка В. Зарецького, художників-однодумців — Г. Синиці, Г. Марченко, Б. Плаксія, В. Смірнова позначені впливами Г. Собачко-Шостак, українського бароко та мексиканського монументалізму. Горська виконала портрети видатних діячів української культури: Т. Шевченка, А. Петрицького, Б. Антоненка-Давидовича, інші присвячені її сучасникам: В. Стусу, І. Драчу, В. Симоненку; оформлювала вистави, виконала ескіз обкладинки збірки поезій Л. Костенко «Зоряний інтеграл».
Її роботи знаходяться у НХМУ в Києві, НМЛ ім. Шептицького у Львові, Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва, Музеї шістдесятництва, колекції Нортона і Ненсі Додж Ратгерського університету, Музеї Берлінської стіни Чекпоінт Чарлі тощо.
Підготував Богдан Ворон