У Львові продовжується бум встановлення пластикових вікон. Найдешевший спосіб енергозбереження дається місту дорогою ціною — такі вікна помітно спотворюють пам’ятку ЮНЕСКО. Мерія, закордонні реставратори, навіть ПАТ "Львівгаз" та приватні охоронні фірми кожен на свій лад переконують львів’ян зберегти дерев’яні вікна. "Артес" принагідно розпитав фахівців про проблеми збереження унікальної архітектурної спадщини Львова та сучасну архітектуру, яка вже до невпізнання змінила кілька районів міста. Міський голова Львова Андрій Садовий На міського голову покладено обов’язок забезпечувати дотримання законів, зокрема й у сфері охорони культурної спадщини чи будівництва. Йому підзвітні департамент містобудування та управління охорони історичного середовища. — У старовинних кам’яницях центру міста активно встановлюють пластикові вікна та броньовані двері замість оригінальних елементів притаманних споруді. Як реагує місто на такі ґвалтовні зміни, необдумані та невиправдані? — Це є порушення норм чинного законодавства....
Відомо, що циклічність природи сучасного мистецтва проявляється, насамперед, в озиранні назад. Тому інколи ностальгія за минулим є поштовхом до позитивного розвитку в майбутньому. Наразі сучасне програє минулому – ВОНИ овіяні романтикою й залишаються ВЕЛИЧНИМИ І ВІЧНИМИ, а МИ вражаємо НЕРОЗУМІННЯМ та ЖОРСТОКИМ ПОВОДЖЕННЯМ… Концепт-ідея: Оксана Романів-Тріска. Реалізація: Оксана Романів-Тріска, Андрій Кісь. Фото: Андрій Кісь. 23 вересня 2014 р. у Львові в галереї ІКОНАРТ відкрилася фотовиставка під назвою «ВІКНА». Експозиція є нетиповою – фото Андрія Кіся, на яких фіґурують надмогильні пам’ятники з закинених сільських цвинтарів, показані крізь призму ВІКНА – старої відпрацьованої віконної рами. Виставка розставляє дещо інші акценти: вона не містить елементів художньої вправності (у прямому значенні), гламуру, імітації чи повтору. Це скоріше РЕДІ МЕІД з елементами колажу, проте по-українськи. Об’єктами є демонтовані вікна зі...
Художниця українського походження Оксана Ватерфол живе та працює в Австралії. Вона отримала диплом красних мистецтв Технічного інституту Лісмора, учасник дюжини виставок, здобула низку нагород. У запропонованій рецензії Шарні Волф Ви знайдете необхідні пояснення до творів художниці, що викликають не тільки «орієнтальні», але й «орнаментальні» асоціації, зокрема, з українською вишивкою. У її рисунках в’язанка умовних символів, універсальних значень поступається місцем конкретним соціальним зв’язкам художниці. Виставка художниці Оксани Ватерфол «Персональна геометрія» складається із серії деталізованих малюнків. Кожен твір виявляє сформованого митця та, водночас, дає глядачу можливість делікатного проникнення у спосіб сприйняття художницею стосунків між людьми у її житті. Дещо з життя Оксана Ватерфол благословенна чарівним ім’ям, що у перекладі з англійської означає «водограй» (прим. перекл.). Не зважаючи на її чималий доробок, таке ім’я саме собою легко запам’ятовується...
Від експресіонізму до постмодернізму… Добірка картин мисткині-українки відкриває півстолітній творчий шлях від запальної містерії кольорів до медитацій навколо значень, здавалось би, зрозумілих нам предметів. Першу ретроспективу канадської художниці Христини Кудрик в Україні представив Національнальний музей ім. А. Шептицького у Львові. Христина Кудрик на відкритті персональної виставки у Національному музеї у Львові "Мистецтво є відображенням його творця", вважає Христина Кудрик. В її творах багато любові до України: історичні персоналії виліплені живописом, чи рефлексії на тему українських піонерів Канади засобами фотографії. На відкриття своєї першої ретроспективної виставки мисткиня приїхала з родиною — чоловіком, донькою та двома внуками. "Хотілось би, щоб така художниця, як Ви, пані Христино, жила і працювала тут у Львові", - вітав мисткиню директор Національного музею Ігор Кожан. Христина Кудрик, "Спадщина №3 ("Наше коріння"), 2011...
Останні пів року, які нам довелося пережити, мабуть кожен українець пам’ятатиме до кінця життя, незалежно від ставлення до подій. Все це неймовірно шалено, несподівано й неочікувано увірвалося, змістивши й розметавши центри, параметри, координати, вектори, якими звично окреслювався наш життєвий простір — як індивідуальний, так і простір країни Україна. Академічні гуманітарні науки стверджують, що лише надзвичайні події та суспільні зрушення можуть міняти менталітет народу як вкрай консервативну і стабільну характеристику колективного несвідомого. Так от, — думаю, що це — воно… Все, що з нами сталося — це саме та сила, що здатна змусити змінитися. Бо після пережитого для дуже багатьох стало вже неможливо залишатися таким як був, так само реагувати на те, що раніше видавалося прийнятним чи від чого раніше намагався абстрагуватися, тікаючи у внутрішню еміграцію. Межа,...
Ніхто б не міг подумати, що непідписання угоди про співробітництво з Європейським Союзом може бути тісно пов’язаним з українською двохсотлітньою давниною… Революційне піднесення, що панувало в Києві з грудня 2013 по лютий 2014 рр., було націлене на зміну влади. Проте в розбурханому морі людських емоцій проявилось багато супутніх революції, проте не випадкових мистецьких явищ. Окрім революції, 2014 рік ознаменований 200-літнієм ювілеєм з дня народження Тараса Шевченка. Всі давно заплановані заходи по вшануванні поета не могли бути домінантними, оскільки на вулицях Києва вирішувалась доля держави. Та зненацька провісниками перемоги стають плакати «Ікони революції», які з’явилися 10 лютого на стінах будівель Хрещатику – Т. Шевченко, Л.Українка, І. Франко в образі новітніх революціонерів. «Вогонь запеклих не пече» – рядок з «Гамалії» Шевченка не одному закарбувався в душу. Плакати...
Служба безпеки України та Ягодинська митниця передали Волинському краєзнавчому музею унікальний портрет німецького дворянина XVI століття. Якщо експертиза підтвердить авторство Лукаса Кранаха Старшого — будемо мати єдиний витвір відомого німецького художника доби Відродження в Україні та частинку безцінної спадщини європейського малярства. Ввечері 18 листопада 2012 року житель села Прилуцьке, що неподалік Луцька, Микола Б. під’їхав до смуги спрощеного контролю в пункті пропуску Ягодин. В салоні свого "Volkswagen Multivan" він віз до Польщі старовинний портрет німецького вельможі. Аби картину не знайшли митники, він перетворив її на дно ящика. Тоненьку дошку з портретом чоловік попередньо обгорнув тканиною та папером. Ввігнавши в дошку з живописом три саморізи він допасував стінки. В ящик поклав консервації та продукти. Так з України мала втекти ще одна безцінна пам’ятка, але на кордоні на співвітчизника...
Схід і Захід України відновлюють мистецький діалог. До Харкова відправилась виставка визначного українського митця Івана Труша, а до Львова прибула велика збірка робіт класика вітчизняного мистецтва Сергія Васильківського. Його картини можна оглянути у Національному музеї імені А. Шептицького у Львові, зокрема такі найбільш знані твори як "Козача левада" та "Козацький пікет". Сергій Васильківський "Вибір полковником Мартина Пушкаря" Виставка "Сергій Васильківський. Українська доля Дикого Поля" організована в рамках проекту "Музей-гість". Його реалізація почалась у травні відкриттям у Харківському художньому музеї виставки творів І. Труша "Малярські елегії українського неоромантика". Це перша музейна ініціатива такого масштабу. Вона дає змогу вичерпно ознайомитися з творчістю двох провідних художників Галичини і Слобожанщини. Також це запізніле відновлення мистецького діалогу, який розвивався між двома частинами України, розділеної Російською та Австро-Угорською імперіями і був...
Львів відомий в історії України як унікальне місто з характерними лише для нього особливостями, симбіозом різних людських, культурних і господарських факторів, об’єднаних в єдину цілість. Залишаючись важливим урбаністичним центром Східної Європи він зберігає свою своєрідність, визначену його географічним розташуванням, в котрому тісно переплелися особливості економічного та культурного характеру цивілізацій Заходу та Сходу. Своїм прихильникам і шанувальникам він готовий представити понад п’ятдесят відсотків архітектурної спадщини України, що становить також і частку світової, за що був відзначений у 1998 р. відповідним статусом в списку ЮНЕСКО. Дослідження мистецького осередку Львова XVIII ст., зокрема його архітектурної спадщини, залишається актуальним. В українській історіографії досі налічується обмежена кількість праць із цієї проблематики. Тут не лише потрібно згадати доробок передвоєнних авторів, але й найновіші публікації молодих науковців, які подали важливі відомості щодо еволюції...
Село Зарудці Жовківського району знаходиться 16 км на північний захід від Львова. У дерев’яній церкві Преображення Господнього, спорудженій 1787 р., зберігається частина давнього іконостасу із Крехівського монастиря, перевезеного сюди 1775 р. [1] (у стару церкву). Сучасний іконостас складається з восьми ярусів та утворений з різночасових частин. Найдавніша з них, створена в сер. XVII ст., розміщена під куполом на трьох внутрішніх гранях. Це празничний, деісусно-апостольський, пророчий яруси та Розп’яття з Пристоячими. Під рядом «Неділь П’ятдесятниць» розміщено дві ікони XVI ст., що походять з попередньої церкви у Зарудцях. Нижня частина іконостасу створена одночасно з побудовою церкви і складається з царських воріт, дияконських дверей та бічних вівтарів з храмовими образами (за стилістикою конструкції та різьбленням є характерним зразком періоду пізнього рококо). Теперішній іконостас поєднує в одному цілому багато...
