Служба безпеки України та Ягодинська митниця передали Волинському краєзнавчому музею унікальний портрет німецького дворянина XVI століття. Якщо експертиза підтвердить авторство Лукаса Кранаха Старшого — будемо мати єдиний витвір відомого німецького художника доби Відродження в Україні та частинку безцінної спадщини європейського малярства.
Ввечері 18 листопада 2012 року житель села Прилуцьке, що неподалік Луцька, Микола Б. під’їхав до смуги спрощеного контролю в пункті пропуску Ягодин. В салоні свого “Volkswagen Multivan” він віз до Польщі старовинний портрет німецького вельможі. Аби картину не знайшли митники, він перетворив її на дно ящика. Тоненьку дошку з портретом чоловік попередньо обгорнув тканиною та папером. Ввігнавши в дошку з живописом три саморізи він допасував стінки. В ящик поклав консервації та продукти. Так з України мала втекти ще одна безцінна пам’ятка, але на кордоні на співвітчизника з портретом німецького принца чатували, їхнє пересування вже певний час відстежувала Служба безпеки.
Наступного дня, 19 листопада, картину вже оглядали працівники Волинського краєзнавчого музею в Луцьку. У спішному порядку музейники мали провести експертизу і підтвердити, що картина має культурну цінність. Затриманий наполягав, що куплена ним робота ще пахла свіжою фарбою. На суді він розповів, що придбав портрет у Луцьку в незнайомця за 1800 гривень…
Музейники одразу ж припустили, що перед ними робота відомого німецького художника ХVI століття Лукаса Кранаха Старшого вартістю від трьохсот тисяч до півмільйона доларів. На картині зображений принц Ангальта Йоганн IV. За місяць, 19 грудня, був готовий ще й експертний висновок Національного науково-дослідного реставраційного центру України. З максимальною обережністю, далекі від будь-яких припущень, київські спеціалісти констатували, що картина таки є оригінальним твором і унікальним культурним надбанням. “Невідомий художник” — “Портрет невідомого”. Грошову вартість вони теж не визначили, але за характером використаних пігментів картина могла бути написана не пізніше ХVIII століття.
“Ми знайшли особу портретованого в інтернеті, щоправда проводили експертизу дуже поспіхом. Тоді ж ми натрапили на інший портрет Йоганна IV пензля Кранаха. Коли ми їх порівняли, то дійшли до попереднього висновку, що за манерою живопису це роботи одного майстра”, — розповідає головний хранитель фондів Волинського краєзнавчого музею в Луцьку Наталія Пушкар. “Кияни побоялися взяти на себе відповідальність, тож довести авторство Лукаса Кранаха Старшого — це поле для діяльності наших науковців з художнього відділу. Поки що вони цим не займалися. Але через те, що ми вже робили дуже багато експертиз, у мене є внутрішнє переконання, що це саме Лукас Кранах Старший. Із цим припущенням погоджуються наш фахівець західноєвропейського мистецтва із художнього відділу Тамара Левицька та реставратор Анатолій Квасюк”.
13 лютого 2013 року Любомльський райсуд конфіскував у Миколи Б. картину, а самого зловмисника засудив до двох років умовно, пом’якшило покарання те, що раніше чоловіка не притягували до відповідальності, а ще у нього троє дітей на утриманні. У серпні СБУ спільно з Ягодинською митницею урочисто передали портрет до Волинського краєзнавчого музею в Луцьку.
Картина має розміри 52,3×36 см. На лицьовому боці бачимо портрет німецького дворянина, на звороті зображені герб, підписи дати та числа. Під родовим гербом знаходиться напис чорною фарбою Johann / Furst zu Anhalt / geb. 1504 †1551 / 1528. Між гербом та іменем закреслене навхрест число 36.
Дошка покрита левкасом (крейдяно-клеєвим ґрунтом білого кольору). Ґрунт пошкоджений кракелюром, фарбовий шар забруднений, в трьох місцях — сучасні сліди від саморізів. На звороті до картини прикріплена вертикальна планка з цифрами 6933 та 1528. Робота складається з двох тонких дощок товщиною6 мм. Дослідження лакової плівки у відбитому УФ-випромінюванні показали нерівномірність покривного шару. На частині зображення був видалений старий лак — вочевидь це спроба реставрації. Олійний живопис виконано з допомого свинцевого білила, кіноварі, азуриту, свинцево-олов’янистої жовтої, вохри, чорного вугільного та мінерального пігментів.
Тип ґрунту та набір пігментів, за висновком київських експертів, відповідають технології написання не пізніше XVIII століття. Датують роботу ХVI століттям, живописна манера характерна для Північної Європи. Тонкий лесирувальний мазок рухався по формі зображення, яке вирізняється тонкими відтінками блакитного кольору у поєднанні з вохристими нюансами. Художник вправно передав світло-повітряну перспективу.
Портретований — принц Йоганн IV Ангальт-Цербстський — народився 4 вересня 1504 року, він був представником князівського роду Асканієр. Його далекими предками були Карл Великий та Рюрик, з роду Цербстів походила російська імператриця Катерина ІІ. Йоганн був сином принца Ернеста Ангальт-Цербста та Маргарети — доньки герцога Генріха І з Мюнстенберга. Після здобуття освіти Йоганн працював у суді. Завдяки знанням та врівноваженому характеру він часто ставав арбітром у судових суперечках вельмож. Від імені Карла V вів переговори з Мартіном Лютером, від імені данського короля Крістіана ІІ — з Бранденбурзьким судом. Одружився з Маргарет фон Бранденбург 5 лютого 1534 року в місті Десcау. Як ревний католик він спочатку опирався Реформації, але пізніше, під впливом брата, прийняв лютеранство, навіть сприяв розповсюдженню Реформації у церквах на своїх землях. Він був правителем князівства Ангальт-Дессау, а з 1544 року Ангальт-Цербсту. Землі Ангальт-Цербсту — це частина Саксонії. В тому ж році Йоганн пережив інсульт, після якого так і не зміг оговтатись. Помер у 1551 році. Мав шістьох дітей. Лукас Кранах Старший, який помер через два роки після Йоганна IV, вперше намалював портрет принца у 1532 році. Тоді йому було 28 років. Якщо припущення волинських музейників вірне і на конфіскованому портреті справді Йоганн IV, то тут ми бачимо його в більш поважно віці, але в доброму здоров’ї, отже портрет був виконаний перед 1544 роком. Чоловіка зображено в профіль у три-чверті. Порівняно із попереднім портретом, Йоганн одягнений у більш скромну одежу. Сорочка зібрана на грудях у дрібні складки, комірець вишитий, вузький і високий. Поверх сорочки, зазвичай, одягали вамс — верхній одяг на зразок камізелі. Масивна темна мантія з широкими рукавами мала назву шаубе. Широка борода, теж модний елемент у дворян, підстрижена горизонтально.
Художнику Лукасу Кранаху Старшому ми завдячуємо справжнім “портретом” епохи. Він залишив велику кількість зображень сучасників, зокрема зачинателя Реформації Мартіна Лютера. Також він був придворним художником саксонського курфюрста Фрідріха Мудрого, який надав йому дворянський титул та герб. У Кранаха Старшого була велика майстерня, яка виконувала численні замовлення.
В Україні знайомі з творчістю Лукаса Кранаха Старшого віддавна. Картина “Адам і Єва” знаходилась в Музеї Ханенків у Києві. Радянська влада продала її закордон у 30-х роках. Як потрапив портрет Йоганна IV до України —невідомо. У Волинському краєзнавчому музеї мають дві версії. “Коли я вперше побачила картину, то припустила, що це, напевне, з того потягу, який пригнав маршал Жуков після війни з Німеччини. Може я невдало пожартувала, але радянські “визволителі” після війни грабували Німеччину. Отже, це одна із версій”, — розповідає Наталія Пушкар. “Вона була дуже довго схована, аж настала пора, коли власники вирішили показати її світу. Наш фахівець Тамара Левицька засвідчила, що в картинній галереї Радзивилів в Олицькому замку теж були роботи Кранаха Старшого. Після того, як маєток у 1939 році було націоналізовано, а останнього ордината арештовано і доправлено до Москви, до нас потрапили залишки колекції — те, що не вивезли до Москви, Петербурга та Києва. Основа збірки західноєвропейського живопису в галереї Луцька — це Маньяско, Рібера, Лондоніо, Снайдерс, Пуссен — картини із замку Радзивилів в Олиці. Вони були в такому поганому стані, що нікого не цікавили. Наприклад, портрет Анни Катаріни був порізаний ножами (очевидно радянськими солдатами), проте після реставрації став перлиною збірки. Можливо, портрет Йоганна IV саме звідси”.
Історія того, як портрет німецького вельможі опинився на чорному ринку в Луцьку і звідки він походить обіцяє бути захоплюючим дослідженням, так само, як і встановлення авторства, адже достеменно невідомо, чи це робота Лукаса Кранаха Старшого чи його майстерні. Якщо ж припущення підтвердиться — це буде єдиний твір відомого німецького художника доби Відродження в Україні.
Богдан Ворон