Міжнародна трієнале художнього текстилю у польському місті Лодзь – значуща подія у світі мистецтва. З моменту створення у ній взяли участь понад 1800 художників із 71-ї країни світу. Кожного разу відкриття трієнале відбувається у приміщенні центрального музею текстилю в Лодзі, де представлена головна експозиція події. Цей винятковий комплекс неокласицистичних будівель, один з найкрасивіших пам’яток промислової архітектури в Польщі, спочатку слугував заводом текстильної промисловості бавовняних виробів імені Ф. Дзержинського, нині – це найбільший музей текстилю у Європі.
Ця подія не лише презентує новітні тенденції та пошук художників, але також є полем для відкритої дискусії про форму, природу та майбутнє цієї галузі. В останні десятиліття художній текстиль зазнав чимало трансформацій: подолав традиційну декоративно-ужиткову функцію, стереотипи традиційних методів ткацтва, став самостійним видом мистецтва та вийшов на сучасну арт-сцену. Він еволюціонував з двовимірних до просторових тривимірних тканих композицій, у яких, поряд із звичними, використовуються й нетрадиційні текстильні матеріали, такі як пластик, дерево, метал, папір, дріт і багато інших.
Цьогоріч фокус дискусій організаторів трієнале перемістився від категоризації та технічних можливостей засобу до іконографії та вивчення важливих питань сучасності. На їхню думку, такі суттєві зрушення не потрібно продовжувати ігнорувати, а навпаки використати вплив світових мистецьких тенденцій на форму організації заходу. Це, між іншим, призвело до перегляду процесу підготовки та проведення самої події.
З 1988 року і до сьогодні заявки на участь у трієнале всіх учасників, на додаток до художніх критеріїв, повинні відповідати наступним вимогам: розміри не перевищують трьох метрів, а вага – 100 кг. Крім того, організатори дозволили використовувати фотографію, відео та інші засоби вираження, які за змістом чи формою стосуються текстильного носія. Ця зміна покликана ввести трієнале в контекст динамічного розвитку мистецтва текстилю та загалом сучасного мистецтва.
Від початку трієнале мала відточену систему відбору. Вона полягала у роботі уповноважених кураторів з різних країн, які рекомендували тих чи інших трьох митців до участі у заході. Це було продиктовано специфікою часу та значно полегшувало організаторам роботу із наповнення виставки. Однак в епоху повної свободи та легкості обігу інформації оновлене молоде керівництво музею та трієнале, налагодило безпосередній контакт з охочими взяти участь.
Отож Тієнале зазнала реформ: 1) Замість групи керівників музею, подією стала завідувати молода мистецтвознавиця у галузі художнього текстилю Марта Ковалевська – головна кураторка музею; 2) Учасники змогли брати участь у заході без посередників; 3) Вперше обрана спільна для усіх учасників тема трієнале.
Тема трієнале – “Переступання меж” – містить багато сучасних проблем, які переосмислюють значення ідентичності для цивілізації, етносу, соціальних груп та окремих людей. В епоху накопичення чинників, що постійно змінюються, ми майже весь час змушені розширювати межі свого розуміння реальності або встановлювати їх, навіть з точки зору гідності чи почуття особистої безпеки. Чи прагнемо ми як цивілізація до світу без кордонів? Здається, що кордони мають пейоративне значення і їх перетин є вираженням свободи. Вони часто були джерелом конфлікту між тими, хто їх призначає та підтримує, та тими, хто хотів їх переступити. Тому непорушність або повалення кордонів є великою цивілізаційною проблемою, що торкається політичних, соціальних, культурних, наукових та релігійних питань, а також проблем, які стосуються кожного з нас особисто. Ця широка тема нарешті знайшла своє висвітлення у творчому вираженні. Художня тканина пережила це особливо. Більше півстоліття тому творцям довелося порушувати правила, які в галузі текстилю акумулювалися століттями, щоб відсунути межі сприйняття та впровадити тканину у вільне мистецтво, інтегрувати його в інші сфери.
Цього року організатори отримали 585 заявок, з-поміж яких обрали 55 авторів з 21-ї країни світу. Цим займалося спеціально підібране журі: Ен Коксон (Ann Coxon) — кураторка міжнародного мистецтва Tate Modern з Великобританії; Іксхель Ледесма Гвадаррама (Ixchel Ledesma Guadarrama) — незалежна кураторка з Мехіко з великим досвідом при складанні міжнародних міждисциплінарних виставок; Міхал Ячула (Michał Jachuła) — мистецтвознавець та куратор Національної галереї мистецтв Захетта у Варшаві; Марта Ковалевська (Marta Kowalewska) — мистецтвознавиця, кураторка, викладачка університету, головна кураторка Центрального музею текстилю у Лодзі; Мізукі Такахасі (Mizuki Takahashi) — спів-директорка Центру спадщини, мистецтв і текстилю у Гонконгу (Японія) та звичайно переможниця 15-тої Міжнародної трієнале художнього текстилю у Лодзі, артистка — Тереза Барабаш (Україна).
Окрім цього члени журі, також з допомогою відкритого голосування, визначали фіналістів конкурсу. Вперше в історії трієналє золото розділили між собою двоє учасниць із різницею у два покоління — Доброслава Ковалевська (Dobrosława Kowalewska) та Алекс Янґер (Alex Younger).
Зміни також торкнулись винагородження призерів другої та третьої премії. Зазвичай присуджували два срібла і три бронзи, а цього разу журі обрало по-одному художнику: срібло отримала мисткиня з Франції Аурелія Жаберт (Aurélia Jaubert) з роботою «3eme Âge (le retour d’Ulysse)» 2018 року; а бронзу — молода художниця з Литви Єва Ауґаітите (Ieva Augaityté) з роботою-квадриптихом «The Touch. Echoes of Silence» 2018 року.
Виставка включала також презентацію робіт кількох художників, запрошених куратором як особливих гостей трієнале. Це всесвітньо визнані художники, твори яких експонуються у найважливіших мистецьких установах світу: американка Анна Вілсон (Anne Wilson), британка Каролайн Ахаінтре (Caroline Achaintre), польсько-американський артист Пьотра Укланські (Piotr Uklański) та композиція спеціально створена польськими художниками для 16-го МТТ Йоанною Маліновською (Joanna Malinowska) та СТ Джаспером (CT Jasper), які представляли Польщу у 2015 році на Венеціанській бієнале. Головну експозицію трієнале доповнили також роботи виготовлені французькими дизайнерами Жорж Браке (Georges Braque) та Ле Корбюзьє (Le Corbusier).
Окрім цього під час Трієнале відбулось кілька подій: виставки польського гобелена та польського мініатюрного текстилю, перформанси, зустрічі з творцями, лекції експертів, дискусійні панелі та семінари. Перформативні події відтепер повинні стати важливою частиною відкриття та проведення наступних трієнале.
Варто зауважити, що цьогорічні реформи заторкнули й наймолодшу аудиторію. Для дітей музей підготував численні майстер-класи та тематичні екскурсії. Під час офіційного відкриття події, кураторка трієнале та музею Марта Ковалевська сказала: “Я працювала над кращою візуалізацією трієнале, повертаючись до основ, висвітленням найважливіших сучасних віянь, намагалася звернутися до первинного пізнання художнього текстилю, щоб навіть дітям було добре зрозуміло що це таке і для чого”.
Вибрані твори Трієнале виражають неспокій і тривоги, які виникають внаслідок напруженої політичної ситуації в усьому світі, зростання радикалізму, зміни клімату та його наслідків, деградації навколишнього середовища, технологій, що спотворюють людські стосунки та інших актуальних проблем. Усі ці голоси складають далекосяжну дискусію, а подія доводить, що текстильне мистецтво пожвавилось – це жива форма художньої виразності та помітний голос у сучасному культурному дискурсі.
Оксана Шпакович, аспірантка ЛНАМ