Львівську мистецтвознавчу школу кін. ХІХ- ХХ ст. можна назвати справді визначальною для розвитку цієї дисципліни в загальноукраїнському контексті. Варто згадати постаті початку ХХ ст.: І. Свєнціцького, М. Голубця, В. Залозецького, їх послідовників — В. Свєнціцьку, П. Жолтовського, В. Овсійчука, не можна оминути й представників польського середовища М. Гембаровича, Т. Маньковського. Леонардо да Вінчі “Таємна вечеря” Поза когортою професіоналів-мистецтвознавців своєрідно виокремлюється постать львів’янина Збіґнєва Ґерберта (нар. 1924 р. у Львові, пом. 1998 р. у Варшаві) — драматурга, літератора, есеїста, який і мистецтвознавцем sensu strictо себе не вважав. Але запропонований ним неконвенційний підхід до мистецьких творів, що по-новому розкриває методологічні можливості опису, як мистецтвознавчого “інструменту”, вартує уваги фахових мистецтвознавців. “У мистецтві мене цікавить: понадчасова вартість твору, його технічна структура і зв’язок з історією” — зазначав автор у передмові до…
Користаючи із праць попередників, не завжди повною мірою оцінюємо їх науковий доробок, а надто — не до кінця усвідомлюємо їх місце в ширшому науковому контексті. Досить непомітно для мистецтвознавчого загалу Львова 2013-2014 р. минуло кілька важливих дат1: 120 років від заснування кафедри історії мистецтва у Львівському університеті (1893 р.) та 120-та річниця від дня народження відомого львівського мистецтвознавця польського походження Мечислава Гембаровича2.
Давид Бурлюк Якби зібрати на персональну виставку усі картини і малюнки Давида Бурлюка, довелося б збирати їх по мистецьких збірках усіх континентів опріч Антарктиди, і було б їх 15 000: пейзажi й типажi України, Башкірiї, Сибiру, Японiї, США, твори архаїчно-футуристичнi, дадаїcтичнi, нaївнi, iмпресiонiстичнi, реалiстичнi, абстрактнi — широчезний спектр бурлюкiвської "мозaїки неузгодженостей". Його малярство дихає грандіозними просторами. Подих безберегого степу чути навіть у найфутуристичніших назвах його картин: "Момент розкладу площин й елементи вітру і вечора, інтродуковані в приморський пейзаж, зображений із чотирьох пунктів огляду". На виставку потрапили б iлюстрацiї до Маяковського i "до самого себе" і рiдкiснi видання власних поетичних твopiв у власному-таки експериментальному оформленнi. До вітрин виставки поклали б його присвячені Україні літературні твори ("Японський Декамерон", "Мої предки"), що їх допіру перекладено українською з його...
Костел єзуїтів, поч. ХХ ст. Ім’я Макса Дворжака (1874-1921) стоїть у ряду визначних мистецтвознавців, представників Віденської школи кін. ХІХ- пер. пол. ХХ ст.1 Зокрема, Дворжак суттєво розширив методологію мистецтвознавчих досліджень та вплинув на формування теорії й практики пам’яткоохоронної діяльності. Про вченого існує чимала довідкова література, не бракує й критичних оцінок його мистецтвознавчого доробку. Однак, стосунок М. Дворжака до Львова у питаннях збереження й реставрації пам’яток архітектури залишається нерозкритим епізодом біографії вченого. Опираючись на матеріали звітів та повідомлень про реставраційні роботи поч. ХХ ст. у відомих львівських костелах і церквах, спробуємо висвітлити діяльність М. Дворжака як головного консерватора Центральної комісії по збереженню мистецьких та історичних пам’яток Австро-Угорщини (Zentralkommission für die Erhaltung der Kunst). Спочатку варто коротко окреслити академічну біографію та наукові пріоритети вченого. Отже, син чеського...
Любослав Гуцалюк (1923, Львів – 2003, Нью-Йорк ) — відомий художник української діаспори, близький до кола поетів Нью-Йоркської Групи. Навчався у мистецькій студії Едварда Козака в Берхтесгадені (1947 – 1948), у Вищій Художній Школі Купер Юніон (Cooper Union School of Art) у Нью-Йорку (1949-1954), згодом в Академії Кампанелла в Римі (Campanella Academy). Персональні виставки Л. Гуцалюка відбулися в Парижі (1959, 1963, 1976), Мілані (1959), Нью-Йорку (1962, 1966, 1958), Бостоні (1973). Художник був членом мистецьких угрупувань Audubon Artists, США, La Société des Artistes Indépendants de Paris та Об’єднання Мистців Українців в Америці. Думки з приводу Гуцалюкової творчости Юрій Соловій, 1967 Юрій Соловій (1921, м. Старий Самбір, тепер Львівської обл. – 2007, м. Рутерфорд, США) – мистець і критик мистецтва – був одним з найближчих приятелів Л....
