Першого листопада у Музеї просто неба в селі Пирогів Патріарх Філарет звершив чин освячення та закладання наріжного каменю Церкви Святого Миколая 1763 року, перевезеної із с. Городище на Чернігівщині. Урочистість ознаменувала поворотний момент у справі порятунку унікальної архітектурної пам’ятки, яка викликала неймовірне захоплення і водночас руйнувалась понад 80 років. Одна з найбільших церков Лівобережного Полісся зараз перебуває у розібраному стані у Національному музеї народної архітектури та побуту України. Знадобилось вісім перевезень впродовж місяця аби перенести споруду на південну околицю Києва. 18 серпня 2016 р. храм остаточно доправили в скансен. Загалом було промарковано понад 2500 деталей. У жовтні залито бетонний фундамент, на який після спорудження цегляного підмурівку поставлять церкву. Координатор заходів з порятунку Миколаївської церкви Юрій Бруєнко розповів, що два роки тому громада села Городище підтримала...
"Інколи я замислююсь: "Хто то Бог?" З одного боку ніби знаю і щось трішки розумію, але одночасно на підсвідомому рівні відчуваю, що це НЕОСЯЖНІСТЬ для людського розуму. Але теж знаю, що Він є всюди і є Всім. Тому, мабуть, ми теж є Його якоюсь піщинкою. Власне тому цей проект присвячений людям, які мене оточують, які для мене є важливими і дорогими, і очевидно теж є часточкою Бога, вірю, що знайомства та перетини людей є не випадковістю, а даються нам згори та мають певну ціль..." — розповідав молодий львівський художник Остап Лозинського в галереї ICONART, де 23 жовтня презентував добірку портретів своїх друзів. В калейдоскопі художніх виставок перед нами проминають різні мистецькі особистості, напрямки і погляди, адже за кожною експозицією стоять довгі роздуми і праця. Останнім...
У Центрі сучасного мистецтва Харкова "ЄрмиловЦентр" завершилась виставка в рамках візуальної програми Форуму "ПогранКульт: ГаліціяКульт". Мета: спонукати до переосмислення міфів та стереотипів в уявленнях одне про одного у діаметрально віддалених регіонах України, як от Галичина і Слобожанщина. Протилежні на перший погляд, ці території мають дуже подібний досвід пограниччя: міграції, поліетнічність, залучення до ідеологічного й географічного простору імперій. Також Харків та зокрема Львів мають широкі аналогії в соціо-культурному аспекті — травматичний процес радянізації, майже докорінні зміни етнічного й соціального складу населення, формування української самобутності в умовах державних утворень, до складу яких вони були втягнені. Інтерактивна інсталяція Олекси Фурдіяка й Ігоря Слободяна "Дудіння" біля входу до ЕрміловЦентру є своєрідним епіграфом до експозиції. Трембіти, які в широкому уявленні пов’язуються саме із західним, карпатським регіоном, постають як промисловий об’єкт, як своєрідний...
Твори провідних художників зі Львова, Тернополя й Івано-Франківська представили мистецьку й соціально-культурну ідентичність Галичини. Харківський Художній Музей став одним з двох головних виставкових майданчиків Форуму "ПогранКульт: ГаліціяКульт", тут репрезентували мистецтво ХХ століття з колекцій Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, Музею мистецтв Прикарпаття (Івано-Франківськ), Дирекції виставок Національної спілки художників України, самого Харківського Художнього Музею та приватних зібрань. Галичина увійшла до складу радянської України на початку Другої світової війни, активне ж залучення її до соціалістичного будівництва відбулося у 1950 — 1960-х роках. Це час, коли зокрема у Львові (де після війни залишилося не більше 16 відсотків населення), постають нові заводи, ростуть нові квартали, з’являються нові мешканці — українці з центрального й східного регіонів та з навколишніх сіл. Українізація до війни по суті польського міста відбувається паралельно з...
Складно писати про маляра, який щоденно творить "свій" світ — факти з життєпису лише обрамлюють багаті мистецькі емоції. Проте самовираження без матеріального вияву було б скованим та віртуальним — творчі особистості потребують творчої свободи… У радянську добу митці були гвинтиками потужної системи, найгуманніші прояви якої йменувались соцреалізмом. Як могли діяти незгідні? — Найбільш вдалим, очевидно, був шлях, який дозволяв в тій чи іншій мірі відстояти своє бачення. Він повинен був містити компроміс — реалізм / versus його естетизація / versus його трансформація. Саме цією дорогою крокував Володимир Патик, художник, джерелом натхнення якого слугувала глибинна прив’язаність до всього рідного. Частина 2 Через півтора року після виключення, Володимира, разом з колегою Карлом Звіринським, поновили у студентських правах, проте без стипендії. "Було важко без грошей, з безсилля я не міг вийти на...
Складно писати про маляра, який щоденно творить "свій" світ — факти з життєпису лише обрамлюють багаті мистецькі емоції. Проте самовираження без матеріального вияву було б скованим та віртуальним — творчі особистості потребують творчої свободи… У радянську добу митці були гвинтиками потужної системи, найгуманніші прояви якої йменувались соцреалізмом. Як могли діяти незгідні? — Найбільш вдалим, очевидно, був шлях, який дозволяв в тій чи іншій мірі відстояти своє бачення. Він повинен був містити компроміс — реалізм / versus його естетизація / versus його трансформація. Саме цією дорогою крокував Володимир Патик, художник, джерелом натхнення якого слугувала глибинна прив’язаність до всього рідного. Частина 1 Володимир Патик народився 9 жовтня 1926 року в галицькому селі з поетичною назвою Чорний Острів (на Жидачівщині, Львівська обл.). Він виростав у звичайній українській сільській родині. Батько Патик Йосиф...
Складно писати про маляра, який щоденно творить "свій" світ — факти з життєпису лише обрамлюють багаті мистецькі емоції. Проте самовираження без матеріального вияву було б скованим та віртуальним — творчі особистості потребують творчої свободи… У радянську добу митці були гвинтиками потужної системи, найгуманніші прояви якої йменувались соцреалізмом. Як могли діяти незгідні? — Найбільш вдалим, очевидно, був шлях, який дозволяв в тій чи іншій мірі відстояти своє бачення. Він повинен був містити компроміс — реалізм / versus його естетизація / versus його трансформація. Саме цією дорогою крокував Володимир Патик, художник, джерелом натхнення якого слугувала глибинна прив’язаність до всього рідного. Частина 3 Саме мистецька окремішність стилю і вільнодумство, контакти з творчою інтелігенцією — Вячеславом Чорноволом, Іваном Драчем, Ігорем Калинцем та багатьма іншими, призводили до небажаних зустрічей з агентами служби безпеки. Проте, митцеві...
Мальовничий дерев’яний храм Богоявлення Господнього в с. Кугаїв (Пустомитівського р-ну Львівської обл.) розташований при в’їзді до села і оточений високими старими липами. На церковному подвір’ї — давні поховання. Ця тридільна, триверха церква, мініатюрна у плані — її розміри 10 х 7,5 м. З північного боку добудоване приміщення, що виконувало функцію паламарні та ризниці водночас (дещо більше за вівтар). Церква накрита пірамідальними верхами, що завершуються вузькими маківками. Навпроти головного входу — висока триярусна дзвіниця (3,3 х 3,3 м). Напис над вхідними дверима храму вказує дату побудови: ROKU P. 1693. Всередині давні настінні розписи, перемальовані в 1989 році сільськими майстрами. Церква Богоявлення Господнього в с. Кугаїв Іконостас зберігся майже у первісному стані, тож можемо простежити за історією його створення (1702 — 1806 рр.). Це чотириярусна конструкція, що, складається з предел, намісного, празникового, апостольського та пророчого...
Сакральна дерев'яна архітектура — безцінний внесок України у світову культуру. Так вважає фахівець інституту "Укрзахіпроектреставрація" Василь Слободян. Його наукові дослідження разом з однодумцями були спрямовані на те, аби карпатські дерев'яні храми було занесено до Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Шістнадцять церков — по вісім з України та Польщі стали поруч з акрополем Афін та пірамідами Єгипту. В Україні та на її етнічних землях в сусідніх країнах знаходиться приблизно 3 тисячі дерев'яних сакральних споруд. Визнані світом, вони занедбані вдома. Лише невелика їх кількість має задовільний стан. Сотні потребують термінової реставрації, яка можлива лише за рахунок меценатів та добровільних пожертв, оскільки в держави на них грошей немає. Церква Богоявлення Господнього в с. Кугаїв (Пустомитівський р-н, Львівська обл.) Фото: Богдан Ворон Найбільша дерев’яна церква Полісся — Миколаївська церква 1763 року із...
Мистецька мапа сучасної Європи за останню чверть віку надзвичайно урізноманітнилась та збагатилась завдяки українським талантам. Зі здобуттям незалежності українці в небувалий спосіб проявили себе у музичній культурі, кінематографі та візуальному мистецтві. Здавалось, що творячи за залізною завісою упродовж 70-ти років, українські мистці на початку 1990-х могли запропонувати світові лиш нормативну естетику "соцреалізму", з його несправжніми ідеалами наслідування класики та фальшивими кумирами... Проте, українська образотворчість проявила себе великим потенціалом саме некласичної культури, тієї, що розвивала ідеї знаменитих Олександра Архипенка та Казимира Малєвича. Рис. 1. Розтяжка яскравого тону, тонка вібрація його елементів на фактурі паперу – наче посмикування струн на арфі… Народжений 1949 р., Володимир Немира почав свою мистецьку освіту в рідному Львові у 1970-му, там де мистецтво найтісніше межувало з традиціями українського авангарду 1930-х. Через цю...
