26 квітня 2016 року виповнюється 30 років з часу катастрофи на Чорнобильській АЕС. Аварія призвела до евакуації понад 115 тисяч місцевих мешканців, створення 30-кілометрової зони відчуження та забруднення понад п’яти мільйонів гектарів українських земель… Катастрофа зруйнувала тисячолітній уклад життя і самобутню традиційну культуру цієї частини Полісся, найвідомішим представником якої є художниця Марія Приймаченко (1908 — 1997). Кожного, хто бачив її твори, дивували наївні образи фантастичних звірів. Після аварії, яка викликала найрізноманітніші мутації та вади у людей та тварин, ці картини можуть сприйматися як своєрідне пророцтво чи попередження. До прикладу, у рік аварії світ побачила химерна істота "атом" із присвятою американському президентові Рональдові Рейгану. Вражає четвертий енергоблок електростанції — без якого-небудь трагізму, він всипаний кольоровими квітами, картина написана зі сну художниці. Яка природа цих фантастичних образів? Марія Приймаченко "Господін Рейган,...
Слава до того непримітної української групи "ТІК" почалася з пісні про "Оленів". Жанрово — це абсолютний пісенний кітч, головним символом-рефреном в якому виступає інший кітч — старий килимок на стіні із зображенням "дивних створінь", тих самих "оленів". Нібито кітчу тут забагато, але він є дійсно укоріненим у нашій свідомості, стирчить з наших мізків, як у пісеньці "ТІКу". Це і з мого дитинства, коли у наших сусідів висів килимок із зображенням "Трьох багатирів", який здавався казковим та незвичним. Оця дитячість, безпосередність, яскравість є кращим і вічним зерням народного мистецтва. Звісно, наукова класифікація вимагає строгого розподілу "зерна та полови": наїв, кітч, примітивізм — різні дефініції. Однак, спільним в них є, мабуть, бажання краси. Справжня краса завжди йшла від природи, а в межах культури — від фольклору. Вірш, пісня, малюнок перетиналися і...
У галереї Канадсько-Української мистецької фундації, Торонто, відкрилась виставка малюнків Єпіфанія Дровняка "Радість і страждання світла". Роботи українського художника-примітивіста належать до приватної колекції Петра Скрійки. Єпіфаній Дровняк походить із м. Криниця, Лемківщина. Через вади мови та слуху школа йому не далася, тому її довелось покинути. Він навчився писати друкованими літерами, сяк-так читати, рахувати та малювати. Рисував спочатку олівцем на клаптиках паперу, а криничани кепкували з нього, дали прізвисько — Матейко. Художник зі Львова Роман Турин, який відвідував Криницю, побачив малюнки самоука та захопився. Забрав твори на виставку до Парижу, організовану в листопаді 1932 року Українським народним музеєм ім. Т. Шевченка. Так почалось світове визнання митця — яскравого представника наївного малярства. Успіх Є. Дровняка наштовхнув польську владу на ідею зробити його поляком. У 1961 році, не зважаючи на те,...
Коли у стінах Національного музею у Львові ім. А.Шептицького з’являються твори таких мистців, як Зеновій Флінта, починаєш розуміти на чому ґрунтується феномен львівської живописної школи: у нарочитій простоті інколи банальних сюжетів завжди жевріє промінь тонкої філософії форм та барви. Коли експозицію формують хрестоматійно, чітко видно: де знак періоду "відлиги", де період "застою", і в поле зору обов’язково потраплять ті самі твори, що були кілька років тому. Інша справа, коли твори відбирає донька художника і з пієтетом виносить на суд глядача зовсім нетипові для стереотипного уявлення про художника твори... Зеновій Флінта "Бароковий Львів", 1988 р., полотно, темпера Зеновій Флінта увійшов до історії українського мистецтва зовсім не як авангардист, залишивши в музеях десятки емоційних пастелевих етюдів Львова, Канн, Праги. Його пізні філософські елегії з присмаком гіперреалізму завжди...
Українських користувачів мережі «Facebook» стривожила інформація про аварійний стан унікальної дерев’яної церкви ХVIII століття у селі Городище, Менського району Чернігівської області. «Перед нами — досі незнаний шедевр архітектури світового рівня...», писав про церкву відомий український мистецтвознавець та архітектор Григорій Логвин. Незважаючи на жалюгідний стан пам’ятки національного значення, вона продовжує чарувати довершеними пропорціями. З допомогою поширення інформації у соцмережі вдалось дізнатися про плани порятунку, які зараз виношують генеральний директор Національного музею народної архітектури Юрій Бойко та представники релігійної громади Свято-Михайлівського храму в цьому скансені. — Отче Юрію, чи Музей просто неба в Пирогові насправді збирається найближчим часом перевезти козацьку святиню до себе? — Саме так, але, на превеликий жаль, процес порятунку цієї унікальної дерев’яної церкви, найбільшої на Поліссі, затягнувся. Перше рішення про її перенесення до Київського скансену прийняла ще...
Офіцер Третьої Залізної дивізії УНР та художник-кореспондент у дивізії "Галичина" Леонід Перфецький залишив нам мальовану хроніку боротьби за незалежність. Підняття українського прапора над Чорноморським флотом, бій під Крутами, здобуття Київського Арсеналу — ці картини, створені з допомогою олівців та акварелей, передають унікальні історичні миті, які не змогла б зафіксувати плівка чи звичайна розповідь. Митцеві, на відміну від більшості українських баталістів першої половини ХХ століття, пощастило творити вільно. Леонід Перфецький, "У відбитому Києві чорношличники скидають з будинку Думи російський прапор, 31 липня 1919", акварель ПЕРША ВІЙНА Леонід Перфецький народився 23 лютого 1901 року (або 1896 року, згідно з "Історією української культури" під редакцією Івана Крип’якевича) в селі Ладижинка на Уманщині. Вже саме прізвище художника підказує, що батьки походили із Галичини, на "Велику Україну" вони переїхали на зламі...
В невеликій мюнхенській квартирі виявили справжній скарб — понад 1400 художніх творів, зокрема Пікассо, Ренуара, Матіса. Полотна вважалися загиблими в 1945 році під час авіанальоту союзних військ на Дрезден. Експерти стверджують, що більшість з них придбані у євреїв в обмін на втечу від нацистів. Історія сенсаційної знахідки розпочалась у вагоні поїзда Інтерсіті, який прямував із Цюріха до Мюнхена. Німецька митниця проводила звичайну перевірку пасажирів — багато заможних німців задля уникнення оподаткування нелегально зберігають гроші в швейцарських банках. Митники попросили пред’явити документи одного світловолосого чоловіка. Він показав австрійський паспорт на імя Рольфа Ніколауса Корнеліуса Ґурлітта, який народився у 1933 в Гамбурзі і зараз живе в Зальцбурзі. Контрольований помітно нервував і розповів, що їздив до галереї Корнфельд в Берні у справах бізнесу. Потім він витягнув гаманець в якому знайшлось...
Місто в офіційній пропаганді буле пов’язане з ще одним важливим для Донбасу радянським міфом, який Ш. Фіцпатрік формулює як “геть відсталість”. Сучасність усвідомлювалася в цьому випадку в порівнянні з минулим, а не з майбутнім. Відсталість Російської імперії включала економічну, соціальну та культурну, СРСР долав відсталість, рішуче проводячи індустріалізацію і модернізацію. Місто демонструвало зміни, що сталися: у графічному циклі С. Адамовича “Дореволюційний Донбас” (1967) шахтарське містечко нічим не відрізняється від села, а терикони нагадують гори, натомість сучасне місто широко і зручно розкинулося серед тих же териконів, що тепер відіграють роль маркерів Донбасу (В.Хоренко “Зимовий день”, 1967, В.Макатуха “Зимове місто”, 1970-ті). Микола Кравцов “Веселка”, 1970 р. Місто стало своєрідним парадним фасадом, що демонстрував соціалістичний поступ своїми широкими вулицями, сучасними світлими спорудами. Радісні люди, святковий настрій, багатолюдні демонстрації,…
Задумуючи виставку в рамках Форуму "ДОНКУЛЬТ", ми ставили питання перш за все собі: що ми знаємо про Донбас і що мистецтво може нам розповісти про нього? При цьому ми розглядали мистецтво не як пасивний матеріал, який чекає на наше авторитарне втручання, а як неймовірно багатий культурний пласт — неоднозначний, проблемний і відвертий. Одним словом, занурюючись в фонди музеїв та приватний збірок, ми справді хотіли почути "голос Донбасу". Володимир Сизов "Богатиpi Донбасу", 1987 р. Нам було відомо, що є видатні художники — вихідці з території нинішніх Донецької й Луганської областей, які покинули цей край, уславившись в столичних центрах Російської імперії. П. Кончаловський (зі Слов’янська), С. Колесников (з Адріанополя), А. Куїнджі (з Маріуполя) та багато інших менш відомих митців на межі ХІХ — ХХ століть покинули свій рідний край, який...
Вікна розвалені, вікна уцілілі, вікна перемальовані, вікна розбиті, вікна спотворені, вікна заквітчані, вікна охайні, вікна запорошені, вікна влітку, вікна взимку, вікна забиті, вікна заколочені, вікна парні, вікна парні розмальовані, вікна різьблені, вікна шестидільні, вікна блакитні, вікна зелені, вікна з пташками і тином, вікна знищені, вікна порослі травою, вікна розмальовані виноградом, вікна, заклеєні картоном, вікна, завішені фіранками, вікна, закриті ставнями, вікна із загатою, вікна з вазонами, вікна, прикрашені пташками, вікна з геранню, вікна з різьбленим навершям, вікна з морозними гілками, жалюгідні рештки сільських хат , фрагменти стріхи, стіни, розписані уривками народних пісень та виразів… Окрім цього, на виставці представлені народні костюми, ткані та вишиті рушники, поодинчі ікони, народні картини, розмальовані скрині… Одним словом уламки сільського життя, сліди колись живописного побуту, мажорною нотою яких є кольорові плями...
